Перейти до основного вмісту

Дергачівці пишуть Сталіну: "Полны чувством любви и преданности к Вам, родной наш товарищ Сталин"

Сталін на фоні селян

Загальнорадянська газета "Известия советов депутатов трудящихся" у числі від 8 березня 1944 р. містить звернення Дергачівського районного керівництва комуністичної партії від імені жителів Дергачівського району до Сталіна.
А Сталін, у свою чергу передає дергачівцям "братський привіт".

Це було пов'язано зі збиранням грошей на авіаескадрилью "Дергачівський колгоспник", що є окремою темою дергачівської історії. Ось як вона описана у виданні "Історія міст і сіл Української СРСР":

"Відразу ж після визволення Дергачів трудящі селища, зокрема колгоспники артілі ім. Матюшенка, вирішили на свої трудові заощадження до 26-ї річниці Радянської Армії побудувати ескадрилью літаків-винищувачів і передати її на фронт. Одарка Семенівна Путієнко, чоловік якої загинув у боях з німецько-фашистськими загарбниками, внесла у фонд Верховного Головнокомандування 50 тис. крб., Анастасія Павлівна Кушнаренко — 20 тис. крб., 67-річний Прокіп Никифорович Безрук — 10 тис. крб. Всього в селищі і по району було зібрано 3,5 млн. карбованців. У червні 1944 року ескадрилью винищувачів «Дергачівський колгоспник» було збудовано і урочисто передано одному з авіаційних полків. За успішний збір коштів на побудову літаків трудящі Дергачівського району одержали подяку від командування Радянської Армії. Ця ескадрилья брала участь у складі 3-го Білоруського фронту; військова частина, в якій вона воювала, нагороджена орденом Олександра Невського."


Звернення Дергачівського комітету комуністичної партії до Сталіна та його відповідь з приводу ескадрильї "Дергачівський колгоспник" (газета "Известия советов депутатов трудящихся" від 8 березня 1944)
*У зверненні неправильно вказане прізвище Одарки Семенівні (Кутієнко замість Путієнко).



МОСКВА. КРЕМЛЬ ПРЕДСЕДАТЕЛЮ ГОСУДАРСТВЕННОГО КОМИТЕТА ОБОРОНЫ ТОВАРИЩУ  СТАЛИНУ

Дорогой Иосиф Виссарионович! Трудящиеся Дергачевского района Харьковской области, освобождённые нашей доблестной Красной Армией от ига подлых ненецких захватчиков. полны чувством любви и преданности к Вам, родпой наш товарищ Сталин. За короткий срок у нас после изгнания немцев восстановлены и работают колхозы, МТС, предприятия. Колхозники нашего района активно готовятся к весеннему севу, засыпаны и полностью очищены семена.

Готовясь достойно встретить славную 26 годовщину Красной Армии, трудящиеся района вносят свои сбережения в фонд Главного Командования. Колхозница Кутиенко Дарья Семёновна, муж которой погиб на фронте, а сын-краснофлотец и сейчас сражается за очищениеи родной земли от немецкого зверья, внесла из своих сбережений 50.000 рублей, колхозница Кушнаренко Настасия Павловна внесла 20.000 рублей, 67-летний Прокофий Никифорович Безрук, четыре сына которого бьются на фронте с гитлеровцами, отдал из своих сбережений 10.000 рублей. Всего в районе собрано и внесено в фонд Главного Командования на 17 февраля 1944 года 2.800.000 рублей. Сбор средств продолжается.

Просим Вас, дорогой наш Иосиф Виссарионович, построить на собранные нами средства авиаэскадрилью «Дергачевский колхозник".

Председатель райсовета депутатов трудящихся МОЩЕНКО.
Секретарь райкома КП(б)У ЮЖАКОВ.



Дергачи, Харьковской области Председателю райсовета депутатов трудящихся товарищу МОЩЕНКО Секретарю райкома КП(б)У товарищу ЮЖАКОВУ

Прошу передать трудящимся Дергачевского района, собравшим 2.800.000 рублей на строительство авиаэскадрильи «Дергачевский колхозник», — мой братский привет и благодарность Красной Армии.

И. СТАЛИН

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як місто Деркачі стало посёлком Дергачи: історія перейменування, якого не було

Фрагмент наказу Деркачівської районової управи. 20 березня 1942 р. Історичний міф про перейменування Деркачів у Дергачі поширювався десятиліттями. Енциклопедичні видання, наприклад " Історія міст і сіл Української РСР ", вказують на початку статті так: " Дергачі (до 1943 року — Деркачі) ". Те ж саме переписують у Вікіпедії .  Краєзнавець Ростислав Рибальченко у книжці " Дергачі - містечко на Лопані, на великому шляху, на Слобожанщині " зазначає: " ...одразу після повернення радянської влади Деркачі вже офіційно перейменовано на Дергачі... " Однак у жодному джерелі ви не знайдете відповіді на питання "ХТО перейменував Дергачі?" Бо, насправді, ніякого офіційного перейменування Деркачів у Дергачі  у 1943 році не було .

Деркачі під німецькою окупацією: органи влади

Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів : з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків ).   Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою. Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління  також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст . Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова " Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943) ". Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та

Деркачівський мартиролог (з Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні)

Цей перелік містить імена 274-х жителів Деркачів, внесених до Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні. Мартиролог укладений на підставі даних Книг актів реєстрації цивільного стану (Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 8 за 1932 р.; Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 7 за 1932 р., справа №19 за 1933 р.) Базанов Михайло Миколайович , 3,  дитина,  10.09.1933 Бакуменко Катерина Дмитрівна ,  6 міс.,  українка,  дитина,  09.06.1932 Бакуменко Надія Данилівна ,  5 міс.,  українка,  дитина,  06.10.1932 Бакуменко Настасія Степанівна , 74,  селянка-одноосібниця,  26.11.1933 Бакуменко Петро Максимович , 3,  українець,  дитина,  07.12.1932 Балакленченко Павло Хрисанфович , 47,  українець,  селянин-одноосібник,  19.11.1932 Баланович Віра Іванівна , 6,5 міс.,  українка,  дитина, 11.09.1932 Безрук Данило Іванович ,  50,  українець,  селянин-одноосібник,  10.04.1932 Безрук Кирило Гнатович , 68,  ук