Перейти до основного вмісту

Контакти

Для того, щоб зв'язатися з авторами цього сайту, заповніть форму зворотнього зв'язку



Популярні дописи з цього блогу

Як місто Деркачі стало посёлком Дергачи: історія перейменування, якого не було

Історичний міф про перейменування Деркачів у Дергачі поширювався десятиліттями. Енциклопедичні видання, наприклад "Історія міст і сіл Української РСР", вказують на початку статті так: "Дергачі (до 1943 року — Деркачі)". Те ж саме переписують у Вікіпедії.  Краєзнавець Ростислав Рибальченко у книжці "Дергачі - містечко на Лопані, на великому шляху, на Слобожанщині" зазначає: "...одразу після повернення радянської влади Деркачі вже офіційно перейменовано на Дергачі..."
Однак у жодному джерелі ви не знайдете відповіді на питання "ХТО перейменував Дергачі?"
Бо, насправді, ніякого офіційного перейменування Деркачів у Дергачі у 1943 році не було.

Деркачівський мартиролог (з Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні)

Цей перелік містить імена 274-х жителів Деркачів, внесених до Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні.

Мартиролог укладений на підставі даних Книг актів реєстрації цивільного стану (Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 8 за 1932 р.; Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 7 за 1932 р., справа №19 за 1933 р.)

Базанов Михайло Миколайович, 3,  дитина,  10.09.1933 Бакуменко Катерина Дмитрівна,  6 міс.,  українка,  дитина,  09.06.1932 Бакуменко Надія Данилівна,  5 міс.,  українка,  дитина,  06.10.1932 Бакуменко Настасія Степанівна, 74,  селянка-одноосібниця,  26.11.1933 Бакуменко Петро Максимович, 3,  українець,  дитина,  07.12.1932 Балакленченко Павло Хрисанфович, 47,  українець,  селянин-одноосібник,  19.11.1932 Баланович Віра Іванівна, 6,5 міс.,  українка,  дитина, 11.09.1932 Безрук Данило Іванович,  50,  українець,  селянин-одноосібник,  10.04.1932 Безрук Кирило Гнатович, 68,  українець,  селянин-одноосібник,  07.07.1…

Деркачі під німецькою окупацією: органи влади

Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів: з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків).  
Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою.
Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління  також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст. Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова "Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943)".
Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та історичних міфів. Як пр…