Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів: з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків).
Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою.
Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст. Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова "Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943)".
Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та історичних міфів. Як приклад можна навести твердження, що під час окупації Дергачівщини не працювали загальноосвітні школи. Загалом ці міфи легко спростовуються архівними документами.
З іншого боку, досліджуючи тему окупації, навіть сьогодні ми стикаємося з певними табу та обмеженнями. По-перше, не всі архівні документи є доступними для дослідника. Зокрема, деякі з них досі мають гриф "Для службового користування" (наприклад, персональні списки місцевої поліції), а інші містять захищені законом персональні дані (75 років протягом створення документу). По-друге, тема взаємодії з окупантами набуває особливої гостроти саме у невеликих населених пунктах, де всі знають один одного та неможливо розірвати соціальні зв'язки, просто переїхавши до іншого району міста (як у Харкові). Навіть у 2017р. можна почути розповіді дергачівців похилого віку про сусідів, які працювали "на німців" або виїхали разом з ними у 1943 р.
 |
| Печатка Деркачівської районової земельної управи, 1942 р. (фрагмент документу з фондів Державного архіву Харківської області) |
Основним документальним джерелом інформації про діяльність підокупаційних Деркачівських органів влади є відповідні розсекречені у 1990-х роках фонди Державного архіву Харківської області. З 403 фондів, включених до реєстру видання Державного комітету архівів 48 позицій (12%) пов’язано з організаціями (органами управління, підприємствами, формуваннями тощо), що діяли на території тодішнього Деркачівського району. Водночас Деркачівський район напередодні війни (за переписом населення 1939 р.) був найбільшим (окрім Харківського) за кількістю населення (96 тис. або 3,8%) районом області (Державний архів Харківської області, фонд Р–5231. – Оп. 2. – Спр. 75). Безумовно органи влади, що були створені окупантами мали досить вагомий вплив на життя населення району. Це знаходить підтвердження у архівних документах.
Організації та посадові особи, що діяли у Деркачах під час німецької окупації 1941-1943 рр.
Цей перелік складений Дергачівським відділом НКВС у 1944 р. (збережено оригінальну інформацію, у другому стовпчику вказаний початок діяльності)| Артель "Лоза". Директор | 15.04.1942 |
| Банк. Управляючий | 03.04.1942 |
| Біржа праці. Начальник біржі | 01.10.1942 |
| Доротдел. Начальник | |
| Заготзерно. Управляючий | 15.04.1942 |
| Инспектура народного образования | 10.11.1941 |
| Инспектура народного образования | 01.06.1942 |
| Инспектура народного образования | 15.03.1943 |
| Клуб. Завідувач | 20.11.1941 |
| Кожзавод. Директор | 22.10.1941 |
| Лікарня. Завідувач | 22.10.1941 |
| Маслозавод | |
| Механічний завод. Директор | 20.11.1941 |
| Мин. завод. Директор | 12.03.1942 |
| МТС. Директор | 04.05.1943 |
| Ортскомендатура. Комендант (майор) | 22.10.1941 |
| Райземуправа. Управляючий | 20.10.1941 |
| Районний суд. Суддя | 12.03.1942 |
| Райполіція. Начальник поліції | 22.10.1941 |
| Райполіція. Начальник поліції | 29.10.1941 |
| Райполіція. Начальник поліції | 07.04.1943 |
| Райпотребсоюз. Председатель | 12.03.1941 |
| Райуправа. Бургомістр | 29.10.1941 |
| С/х школа | 25.03.1943 |
| Сільськогосподарська комендатура. Комендант | 10.03.1943 |
| Соцобеспечение | |
| Столовая. Заведующий | |
| Типография. Заведующий | |
| Школа №1. Директор | 10.11.1941 |
| Школа №2. Директор | 10.11.1941 |
| Школа №4. Директор | 10.11.1941 |
| Школа №5. Директор | 10.11.1941 |
| Мельница. Заведующий | 25.04.1943 |
Під час німецької окупації на території Деркачівського району діяли 2 районні (Деркачівська районова та Деркачівська районова земельна), 1 міська (Деркачівська) та 16 сільських управ (Безруківська, Вільшанська, Гаврилівська, Козачолопанська, Куликівська, Малоданилівська, Пересічанська, Полівська, Протопопівська, Прудянська, Русько-Лозівська, Солоницівська, Феськівська, Цупівська, Черкасько-Лозівська, Шептухо-Болибоківська).
Деркачівська районова управа (Rayonverwaltung Dergatschi) діяла з 29 жовтня 1941 р.
У архівних документах вказується її адреса: м. Деркачі, вул. Шевченка.
Керівником Деркачівської районової управи був Пляченко (у документах зазначено лише прізвище).
Назва посади керівника райуправи у документах вказується як “Обербургомістр району”, але частіше як “Начальник Деркачівського району”.
Відповідно до розпорядження обербургомістра Пляченка від 11 квітня 1942 р. “Про тимчасову організацію організацію адміністративного апарату по Деркачівській районовій управі” управа складалася з 4-х відділів: загальноадміністраційного, господарчого, політичного та технічного.
Завданням загальноадміністраційного відділу (20 посад) було налагодження “особистих, організаційних і бюджетових справ”.
До функцій політичного відділу (9 посад) було віднесено налагодження справ “політичного проводу”, а також лікарські, ветеринарні, правові, наукові та культурні справи.
Господарському відділу (12 посад) мали підлягати справи, пов’язані з харчуванням і хліборобством та лісовим господарством, а також контроль за цінами та нагляд над банками. До господарського відділу також відносилися бюро заготівлі (4 посади), інспектури (харчування, нагляд за цінами, банками і торгівлею, лісове господарство - всього 3 посади), агролабораторія (3 посади), бухгалтерія по громадським господарствам (4 посади).
У віданні технічного відділу (9 посад) перебувало будівництво шляхів, будинків, промислових закладів та засобів комунікації.
Також до складу районової управи входили підвідділи управи поліції (9 посад) та зв’язку (16 посад).
Таким чином, штатний розпис Деркачівської районової управи включав 89 посад, що підпорядковувалися обербургомістрові.
Серед документів, що видавалися Деркачівською районовою управою, певна частина присвячена звичним для місцевої влади справам: ремонту доріг, санітарно-епідеміологічному стану.
Однак однією з найважливіших функцій, покладених окупаційною владою на районову управу, було забезпечення робочою силою для відправлення (у тому числі вербування) до Німеччини. Безпосередній пошук робітників здійснювався сільськими старостами, які за невиконання цієї роботи могли бути покарані.
У архівних документах вказується її адреса: м. Деркачі, вул. Шевченка.
 |
| Наказ Деркачівської районової управи сільським старостам прибути на нараду 18 серпня 1942 р. до будинку райуправи у м. Деркачі на вул. Шевченка (документ з Держархіву Харківської області) |
Назва посади керівника райуправи у документах вказується як “Обербургомістр району”, але частіше як “Начальник Деркачівського району”.
Відповідно до розпорядження обербургомістра Пляченка від 11 квітня 1942 р. “Про тимчасову організацію організацію адміністративного апарату по Деркачівській районовій управі” управа складалася з 4-х відділів: загальноадміністраційного, господарчого, політичного та технічного.
Завданням загальноадміністраційного відділу (20 посад) було налагодження “особистих, організаційних і бюджетових справ”.
До функцій політичного відділу (9 посад) було віднесено налагодження справ “політичного проводу”, а також лікарські, ветеринарні, правові, наукові та культурні справи.
Господарському відділу (12 посад) мали підлягати справи, пов’язані з харчуванням і хліборобством та лісовим господарством, а також контроль за цінами та нагляд над банками. До господарського відділу також відносилися бюро заготівлі (4 посади), інспектури (харчування, нагляд за цінами, банками і торгівлею, лісове господарство - всього 3 посади), агролабораторія (3 посади), бухгалтерія по громадським господарствам (4 посади).
 |
| Фрагмент розпорядження обербургомістра Пляченка від 11 квітня 1942 р. про тимчасову організацію адміністративного апарату Деркачівської районової управи (документ з фондів ДАХО) |
Також до складу районової управи входили підвідділи управи поліції (9 посад) та зв’язку (16 посад).
Таким чином, штатний розпис Деркачівської районової управи включав 89 посад, що підпорядковувалися обербургомістрові.
Серед документів, що видавалися Деркачівською районовою управою, певна частина присвячена звичним для місцевої влади справам: ремонту доріг, санітарно-епідеміологічному стану.
 |
| Наказ №92 обербургомістра Деркачівського району Пляченка від 20 березня 1942 р. про заходи з покращення санітарного стану (документ з фондів ДАХО) |
 |
| Повідомлення обербургомістра Деркачівського району Пляченка про незадовільну роботу з вербування та штраф Протопопівському сільському старості від 15 червня 1942 р. (документ з фондів ДАХО) |
Деркачівська районова земельна управа (Landwirtschaftliche Rayonverwaltung Dergatschi) (далі-ДРЗУ) діяла з 20 жовтня 1941 р., що навіть на один день раніше дати окупації с. Деркачі, вказаної селищним виконавчим комітетом у хронологічній довідці. У окупаційній системі управління сільським господарством ДРЗУ була однією із земельних управ Харківського округу (Gebiet Charkow) і відповідно підпорядковувалася як Харківській округовій, так обласній земельним управам.
Керівниками Деркачівської районової земельної управи були С.А.Приступа (1942) та Х.М. Клевенський (1943).
 |
| Повідомлення Деркачівської районової земельної управи до керівників громадських господарств щодо звітів про рух весняної посівної кампанії. 30 квітня 1943 р. (документ з фондів ДАХО) |
Основною функцією районової земельної управи, повноваження якої поширювалися на Деркачівський район (Kreis Derkatschi), була реалізація сільськогосподарської політики німецької влади шляхом видання наказів і розпоряджень безпосереднім виконавцям: сільским старостам, керівникам громадських господарств, управителям державних маєтків, дільничним агрономам. Діяльність ДРЗУ погоджувалась з керівником сільськогосподарського відділу німецького командування (с/г комендантом) по Деркачівському району Фюлле.
 |
| Повідомлення керівника с\г відділу німецького командування по Деркачівському району Фюлле керівникам громадських господарств та старостам сільських управ щодо обов'язкової здачі овочів для німецької армії. 1942 р. (документ з фондів ДАХО) |
Управа у місті Деркачі була єдиною міською управою (Dergatschi Gemeindeverwaltung), утвореною у Деркачівському районі. Як вже писалося раніше, саме під час окупації Деркачі вперше стали називатися містом. Серед справ, що відносяться до Деркачівської міської управи (далі - ДМУ) усі документи датовані 1943 роком. Староста (burgermeister) почав працювати з 16 березня 1943 р., а секретар - з 20 березня 1943 р., тобто після другої окупації Деркачів. Можемо припустити, що окупаційна влада не бачила необхідності у створенні окремої міської управи до цього часу, а більшість місцевих справ вирішувалася, наприклад, у районовій управі.
Посада керівника ДМУ називалася бургомістр або староста. Відповідно до переліку станом на 3 липня 1943 року до складу співробітників ДМУ входила 21 особа.
До штату міської управи також входили: реєстратор, діловод, 2 фінансові агенти, 11 уповноважених (Hausverwalter), технічний персонал. Одним з основних напрямів діяльності ДМУ було забезпечення робочою силою за вимогою районової управи та інших районних установ.
Серед архівних документів можна, зокрема, знайти вимоги районової земельної управи (Kreislandwirt), господарського відділу районової управи, місцевого відділу біржі праці до старости ДМУ щодо виявлення та надання певної кількості осіб за визначеними робочими спеціальностями. Наприклад, 29 квітня 1943 р. господарський відділ прохає ДМУ через уповноважених по сотням виявити у Деркачах та скласти списки каменярів, штукатурів, ковалів, жестянщиків, склярів, столярів, пічників, водопровідників, слюсарів, малярів та покрівельників (ДАХО. – Ф. Р–3203).
Типовою є вимога Деркачівської районової управи до ДМУ від 2 червня 1943 р. згідно розпорядження орсткомендатури м. Деркачі відрядити 5 червня до райуправи 3 чоловіків віком від 17 до 25 років для виконання господарчих робіт в м. Харкові, де вони мали одержувати німецький пайок, обмундирування і зарплату 200 карбованців.
Посада керівника ДМУ називалася бургомістр або староста. Відповідно до переліку станом на 3 липня 1943 року до складу співробітників ДМУ входила 21 особа.
До штату міської управи також входили: реєстратор, діловод, 2 фінансові агенти, 11 уповноважених (Hausverwalter), технічний персонал. Одним з основних напрямів діяльності ДМУ було забезпечення робочою силою за вимогою районової управи та інших районних установ.
Серед архівних документів можна, зокрема, знайти вимоги районової земельної управи (Kreislandwirt), господарського відділу районової управи, місцевого відділу біржі праці до старости ДМУ щодо виявлення та надання певної кількості осіб за визначеними робочими спеціальностями. Наприклад, 29 квітня 1943 р. господарський відділ прохає ДМУ через уповноважених по сотням виявити у Деркачах та скласти списки каменярів, штукатурів, ковалів, жестянщиків, склярів, столярів, пічників, водопровідників, слюсарів, малярів та покрівельників (ДАХО. – Ф. Р–3203).
Типовою є вимога Деркачівської районової управи до ДМУ від 2 червня 1943 р. згідно розпорядження орсткомендатури м. Деркачі відрядити 5 червня до райуправи 3 чоловіків віком від 17 до 25 років для виконання господарчих робіт в м. Харкові, де вони мали одержувати німецький пайок, обмундирування і зарплату 200 карбованців.
Сільські управи на Деркачівщині утворювалися практично відразу після окупації населеного пункту, а призначення старости (бургомайстра) відносилося до найперших розпоряджень окупантів. За післявоєнної довідкою Дергачівського НКВС більшість старост у районі були призначені 22-30 жовтня 1941 р. На сільських старост поряд з керівниками громадських господарств та управителями державних маєтків покладалося завдання реалізації окупаційної агрополітики на підлеглій території селища або громадського господарства. Найважливішим питанням у відповідальності старости було своєчасне постачання продовольства. Зокрема, у спільних наказах керівника Деркачівської райуправи Пляченка та сільськогосподарського коменданта Фюлле вказуються порядок та обсяги поставок зерна, овочів тощо.
Серед основних завдань, які мали виконувати старости була організація переписів населення та направлення на роботу до Німеччини. Прикладом цього є наказ сільськогосподарського коменданта старості Протопопівки від 6 серпня 1942 р. про те, що “всі молоді люди села, колгоспу, а також сім’ї без дітей повинні будуть переписані і в неділю 9.8.42 року списки повинні будуть обов’язково в Дергачах...Молодь від 14 років, а також бездітні сім’ї будуть їхати в Німеччину, а де сім’ї великі, а особливо де є малі діти, будуть залишатися на місці працювати в колгоспі”.
За неналежне виконання наказів районного керівництва сільські старости підлягали штрафу або арешту.
Іншою стороною діяльності сільських старост були певні "поліцейські" функції, зокрема від них вимагалося стежити за підозрілими особами на території селища.
 |
| Звернення коменданта Фюлле та обербургомістра Пляченка до старост сільських управ, керівників громадських господарств та державних маєтків по Деркачівському району щодо доставки мірчука (документ з фондів ДАХО). |
Серед основних завдань, які мали виконувати старости була організація переписів населення та направлення на роботу до Німеччини. Прикладом цього є наказ сільськогосподарського коменданта старості Протопопівки від 6 серпня 1942 р. про те, що “всі молоді люди села, колгоспу, а також сім’ї без дітей повинні будуть переписані і в неділю 9.8.42 року списки повинні будуть обов’язково в Дергачах...Молодь від 14 років, а також бездітні сім’ї будуть їхати в Німеччину, а де сім’ї великі, а особливо де є малі діти, будуть залишатися на місці працювати в колгоспі”.
За неналежне виконання наказів районного керівництва сільські старости підлягали штрафу або арешту.
Іншою стороною діяльності сільських старост були певні "поліцейські" функції, зокрема від них вимагалося стежити за підозрілими особами на території селища.
 |
| Таємний наказ Деркачівської районової управи сільським старостам щодо виявлення підозрілих осіб на території сільрад та повідомлення до комендатури. 10 вересня 1942 р. (документ з фондів ДАХО) |
Отже значна кількість архівних документів підтверджує наявність досить розгалудженої системи місцевих органів влади на Деркачівщині, утворених у 1941 - 1943 р. під час німецької окупації. Водночас їх діяльність ще недостатньо досліджена та потребує подальшого аналізу, а також вивчення впливу цієї діяльності на повсякденне життя людей у ті часи.
Коментарі
Дописати коментар