Історія Деркачів

Історичний міф про перейменування Деркачів у Дергачі поширювався десятиліттями.

Енциклопедичні видання, наприклад "Історія міст і сіл Української РСР", вказують на початку статті так: "Дергачі (до 1943 року — Деркачі)". Те ж саме переписують у Вікіпедії.  Краєзнавець Ростислав Рибальченко у книжці "Дергачі - містечко на Лопані, на великому шляху, на Слобожанщині" зазначає: "...одразу після повернення радянської влади Деркачі вже офіційно перейменовано на Дергачі..."

Однак у жодному джерелі ви не знайдете відповіді на питання "ХТО перейменував Дергачі?"

Бо, насправді, ніякого офіційного перейменування Деркачів у Дергачі у 1943 році не було.

У Радянському Союзі існував певний порядок перейменування областей, районів та окремих населених пунктів. У 1943-1944 офіційне перейменування здійснювалося на підставі указів Президії Верховної Ради СРСР або президій окремих союзних республік (наприклад, УРСР).

Наприклад, 12 жовтня 1943 р. вийшов указ Президії ВР СРСР "О  переименовании  города Переяслава в  город  Переяслав­-Хмельницкий".

Внаслідок перейменування районного центру Переяслава виникла необхідність перейменування району, що і було зроблено ВР УРСР у 1944 році.

У виданні, що містить укази президії Верховної Ради УРСР за 1943-1944, відсутні будь-які згадки про перейменування Деркачів або всього району.

Отже, нормативно-правових актів вищих органів влади про перейменування Деркачів або затвердження назви "Дергачівський район" не існує.

Прослідкуємо, що відбувалося зі статусом та назвою Деркачів до 1943 року.

Ще у 19 столітті місцеві офіційні органи влади навіть російською використовували назву "Деркачи". Підтвердженням цього, наприклад, є документи волосної управи, що містять офіційну печатку з написом "Печать Деркачевскаго волостнаго правленія".

Печатка Деркачівського волосного правління. 1869 р. Фрагмент документу з фондів Державного архіву Харківської області

У 1930-х радянські органи влади ще офіційно використовували назву Деркачі. Станом на травень 1937 село Деркачі перебувало у складі Харківського району. У постанові оргкомітету Харківського райвиконкому "Про поголівний огляд та дослідження коней на сап у Харківському районі" №1 від 19.05.1937 р. згадується Деркачівська (а не Дергачівська) сільрада.

Офіційна постанова Харківського райвиконкому  від 19.05.1937. Газета  "Соціалістична Харківщина" від 20.05.1937

Фрагмент офіційної постанови Харківського райвиконкому 1937 р. із згадкою про Деркачі (див. вище)

У 1939 році вже існував Деркачівський район і в ньому серед інших проводилися вибори у Харківську обласну раду. Відповідно до постанови президії Харківського обласного виконкому від 26 жовтня 1939 р. у Деркачівському районі було утворено 4 виборчі округи. Деркачівський вибочий округ №44 із центром у селищі Деркачі охоплював Деркачівську і Полівську селищні ради, а також Феськівську сільську раду.

Фрагмент постанови президії Харківського обласного виконкому №1311 від 26 жовтня 1939 р. "Про виборчі округи по виборах у Харківську обласну раду депутатів трудящих" (Газета "Соціалістична Харківщина" 28 жовтня 1939 р.)

Останній перед окупацією випуск деркачівської районної газети "Сталінський шлях" вийшов у неділю 29 червня 1941 року. У ньому ми бачимо офіційну назву керівного органа: Деркачівський РК КП(б)У та районної Ради депутатів трудящих на Харківщині. Також у матеріалах газети ще використовується назва с. Деркачі.

Фрагмент газети "Сталінський шлях" (Деркачі) №74 (317) від 29 червня 1941

Ситуація зі статусом змінилася, коли 21 жовтня 1941 р. Деркачі потрапили під німецьку окупацію, що продовжувалася з деякою перервою до 13 серпня 1943.

Залишивши в цілому радянську адміністративно-територіальну систему, німці додали ще один рівень - округи або ґебіти (Gebiet).  До складу Харківського ґебіту  увійшов Деркачівський район або крайс (Kreis).

Вперше у своїй історії Деркачі стали називатися містом під час 20-місячної нацистської окупації

У цей час окупантами була створена система допоміжних місцевих органів районного рівня (Деркачівська районова управа та Деркачівська районова земельна управа) та міського рівня (Деркачівська міська управа). Ці органи у своїх документах використовували саме українську назву - Деркачі (хоча німецькою дублювалося "Dergatschi").

Окрім цього підокупаційна Деркачівська районова управа здійснювала політику щодо впровадження української мови як офіційної у органах влади Деркачівського району. Це підтверджується наказом райуправи від 19 травня 1942 року, у якому сільським старостам наказується "перенести діловодство на українську мову на якій розмовляти й листуватися".

На противагу підокупаційним документам у російськомовних радянських джерелах 1943 року використовується виключно слово Дергачи. В загальнорадянській газеті "Известия" від 14 серпня 1943 у оперативному зведенні про події на фронтах повідомляється про захоплення райцентру Дергачи. Звичайно ж ні про які перейменування Деркачів "Известия" не писали.

У пізніші часи ні про яке офіційне перейменування Деркачів також не йшлося. Наприклад, 1977 року районна газета в історичній довідці про селище  так і пише  "Після Великої Вітчизняної селище почали називати Дергачі". Звичайно що, якби було б інакше, у матеріалі на честь "60-річчя Великого Жовтня" написали щось на зразок: "30 лютого 1943 р. Президіум Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки на вимоги трудящих видав Указ №Х про перейменування селища у Дергачі". Але ніякого указу не було!

Можна припустити, що заміна традиційної української назви на російську стала результатом мовної та національної політики радянського державного апарату та своєрідною реакцією на "занадто націоналістичні" ідеї попередньої підокупаційної влади. 

Таким чином назва Деркачі, що існувала протягом декількох століть, пішла у минуле у 1943 році разом з поверненням радянської влади, яка стала називати Деркачі вже по іншому -  "посёлок Дергачи"