Перейти до основного вмісту

Які деркачівці воювали у германській дивізії Скоропадського? (СПИСОК новобранців 1918 року)


У 1918 році уряд Гетьмана Павла Скоропадського почав створювати нове військове формування - Сердюцьку дивізію. До її складу, зокрема, мали призиватися і деркачівці. Нижче подано список із 21-го новобранця 1899 року народження з Деркачівської волості Харківського повіту. Зараз цей документ зберігається у Державному архіві Харківської області. Два номери   (18-19) у переліку пропущені.
Перелік новорбранців 1899 року народження, що призивалися у Сердюцьку дивізію Скоропадського з Деркачівської волості. 1918 р. Аркуш 1

Перелік новорбранців 1899 року народження, що призивалися у Сердюцьку дивізію Скоропадського з Деркачівської волості. 1918 р. Аркуш 2

Список новобранцев, родившихся въ 1899 году, призываемых для сформированія Сердюкской Германской дивизіи по Деркачевской волости

1. Бережной Александръ Петровичъ
2. Остапенко Дмитрий Павловичъ
3. Кантемирь Павелъ Петровичъ
4. Куликъ Михаилъ Александровичъ
5. Безрукъ Петръ Максимовичъ
6. Кононенко Иван Петръ Павлович
7. Чайка Яковъ Романовичъ
8. Жеретій Иванъ Гавриловичъ
9. Алешко Сергей Яковлевичъ
10. Кантемиръ Федоръ Андреевичъ
11. Филоненко Семенъ Максимовичъ
12. Гужва Андрей Павловичъ
13. Ильченко Кириллъ Григорьевичъ
14. Тысячникъ Павелъ Петровичъ
15. Безрукъ Иванъ Федоровичъ
16. Кононенко Григорий Андреевичъ
17. Клочко Дмитрій Митрофановичъ
...
20. Шептуха Михаилъ Игнатовичъ
21. Бондаренко Максимъ Петровичъ
22. Калачинскій Тимофей Николаевичъ
23. Остапенко Арсеній Васильевич

Підпис: з. Харьковскій Уездный Староста

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як місто Деркачі стало посёлком Дергачи: історія перейменування, якого не було

Фрагмент наказу Деркачівської районової управи. 20 березня 1942 р. Історичний міф про перейменування Деркачів у Дергачі поширювався десятиліттями. Енциклопедичні видання, наприклад " Історія міст і сіл Української РСР ", вказують на початку статті так: " Дергачі (до 1943 року — Деркачі) ". Те ж саме переписують у Вікіпедії .  Краєзнавець Ростислав Рибальченко у книжці " Дергачі - містечко на Лопані, на великому шляху, на Слобожанщині " зазначає: " ...одразу після повернення радянської влади Деркачі вже офіційно перейменовано на Дергачі... " Однак у жодному джерелі ви не знайдете відповіді на питання "ХТО перейменував Дергачі?" Бо, насправді, ніякого офіційного перейменування Деркачів у Дергачі  у 1943 році не було .

Деркачівський мартиролог (з Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні)

Цей перелік містить імена 274-х жителів Деркачів, внесених до Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні. Мартиролог укладений на підставі даних Книг актів реєстрації цивільного стану (Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 8 за 1932 р.; Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 7 за 1932 р., справа №19 за 1933 р.) Базанов Михайло Миколайович , 3,  дитина,  10.09.1933 Бакуменко Катерина Дмитрівна ,  6 міс.,  українка,  дитина,  09.06.1932 Бакуменко Надія Данилівна ,  5 міс.,  українка,  дитина,  06.10.1932 Бакуменко Настасія Степанівна , 74,  селянка-одноосібниця,  26.11.1933 Бакуменко Петро Максимович , 3,  українець,  дитина,  07.12.1932 Балакленченко Павло Хрисанфович , 47,  українець,  селянин-одноосібник,  19.11.1932 Баланович Віра Іванівна , 6,5 міс.,  українка,  дитина, 11.09.1932 Безрук Данило Іванович ,  50,  українець,  селянин-одноосібник,  10.04.1932 Безрук Кирило Гнатович , 68,  ук

Деркачі під німецькою окупацією: органи влади

Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів : з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків ).   Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою. Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління  також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст . Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова " Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943) ". Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та