Історія Деркачів

  Деяку інформацію я зібрав у вікіпедії на  https://uk.wikipedia.org/wiki/Дергачі#Спорт Оскільки Вікіпедія не дозволяє розміщувати деякі фото, вони будуть опубліковані тут. У 1947 році у Дергачах була створена команда із місцевих гравців-аматорів, частина яких була працівниками Дергачівського механічного заводу. Ця команда отримала назву " Урожай " і регулярно грала проти суперників з різних міст України, а починаючи з 1951 року, брала участь у регулярній першості України ( "Вони захищають спортивну честь району // Ленінська правда (Дергачі) : газ. — 1958. — Червень. — С. 4" ). Гравці футбольної команди "Урожай" із селища Деркачі (Дергачі) Харківської області. Футбольна команда була сформовано переважно з працівників Деркачівського механічного заводу. В 1952 році команда стала чемпіоном СРСР серед сільських команд (Кубок Центральної Ради ДССТ "Урожай"). Фото зроблено 10 липня 1949 року на стадіоні у Деркачах у день матчу з командою із Ворошиловгр

25 липня 1977 року  Дергачі стали містом . Президія Верховної Ради УРСР підписала указ " Про віднесення селища міського типу Дергачі Харківської області до категорії міст районного підпорядкування ". (Нагадаємо, що раніше  Деркачі називалися містом під час німецької окупації .) Указ "Про віднесення селища міського типу Дергачі Харківської області до категорії міст районного підпорядкування" був опублікований у газеті "Ленінський шлях" №5075 від 20 серпня 1977 р. "Трудові рапорти буряководів", палка підтримка нової радянської конституції та "святкування 60-річчя Великого Жовтня" - атмосферу, у якій проходило життя дергачівців у той час , можна відчути,  дивлячись на сторінки районної газети " Ленінський шлях " 1977 року (зараз - "Вісті Дергачівщини"). "Ленінський шлях" - головна дергачівська газета з 1967 по 1991 Віднести смт. Дергачі - центр Дергачівського району Харківської області

Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів : з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків ).   Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою. Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління  також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст . Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова " Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943) ". Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та

Загальноукраїнська газета " Вісті Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ", що виходила у столиці УСРР - Харкові, іноді містить цікаві матеріали про село Деркачі. Вони відображають настрої та повсякденне життя деркачівців наприкінці епохи Нової економічної політики (1926-1927). Серед журналістів, що писали про Деркачі, були, зокрема, Остап Вишня та Петро Лісовий - популярний радянський журналіст, народжений у Деркачах. "Деркачі" деруть, аж плачі беруть "Вісті ВУЦВК" від 23 грудня 1926 р. містить фельєтон Остапа Вишні " Деркачі деруть, аж плачі беруть ". У ньому класик української сатири із здивуванням пише про численні скарги жителів столичного передмістя - села Деркачі на місцеву владу. Скаржаться на всіх: районний виконком, селищну раду, начальника міліції, політосвіту...

Цей перелік містить імена 274-х жителів Деркачів, внесених до Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні. Мартиролог укладений на підставі даних Книг актів реєстрації цивільного стану (Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 8 за 1932 р.; Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 7 за 1932 р., справа №19 за 1933 р.) Базанов Михайло Миколайович , 3,  дитина,  10.09.1933 Бакуменко Катерина Дмитрівна ,  6 міс.,  українка,  дитина,  09.06.1932 Бакуменко Надія Данилівна ,  5 міс.,  українка,  дитина,  06.10.1932 Бакуменко Настасія Степанівна , 74,  селянка-одноосібниця,  26.11.1933 Бакуменко Петро Максимович , 3,  українець,  дитина,  07.12.1932 Балакленченко Павло Хрисанфович , 47,  українець,  селянин-одноосібник,  19.11.1932 Баланович Віра Іванівна , 6,5 міс.,  українка,  дитина, 11.09.1932 Безрук Данило Іванович ,  50,  українець,  селянин-одноосібник,  10.04.1932 Безрук Кирило Гнатович , 68,  ук